Велосипед як транспорт у Львові, власний досвід і роздуми

На сьогоднішній час, велосипед є найбільш оптимальним транспортом для пересування по Львову. Як по роботі так і по іншим справам.

Зараз середина 2020 року і у Львові транспортне пекло. В мене є авто і я в ужасі коли потрібно поїхати в центр чи перетнути місто. Це займає дуже багато часу та інколи нервів від їзди поруч із рагулями. Їздити на авто стало незручно. Хіба вночі нормально та іноді на якісь вихідні. Також добавляє до тих заторів незручності перекриття на ремонт доріг. Проблеми з парковками. В центрі дуже рідко біля Коня (Данила Галицького) буває місце на платному паркінгу. Останнім часом роблю все можливе щоб не їздити в центр.

Я вже мовчу про пересування громадським транспортом, яке так рекламують в міській владі, але самі там не їздять. Їхати десь в заторі у маршрутці в масці в 30 градусів спеки це ще те випробування навіть для здорової людини. Поки заїдеш із Балатону на Санту, то пропотієш як в сауні і нанюхаєшся перегарів, смердюхів, бомжів, тощо. Наслухаєшся розмов, наберешся негативу від нервових людей і ситуацій в маршрутці. В мене, коли їздив у ГТ, виникало дике бажання забути про це як про страшний сон.

І от у 2015 році вирішив, що все, вистачить, більше так продовжуватись не може – пішов відразу купив велосипед б/у і відкрив депозит щоб шкрябати на авто. Почав їздити на велосипеді 7 км на роботу і стільки ж назад. І нормально, свіжо і без нервів і всяких воней. Тільки коли дощ, то таки на маршрутці приходилося добиратися.

Десь за 1,5 роки купив авто і повністю забув за громадський транспорт. Почав їздити переважно на авто. Але затори з плином часу ставали все більше і більше і пересуватися на авто чи велосипедом вже викликало питання. Але вийшло так, що ту роботу я лишив і перебрався в офіс на відстані 2-3 км від дому.

Така відстань – це просто супер. Іноді йду ногами, іноді велосипедом і все рідше стараюся брати авто. Йти пішки чи їхати на авто займає приблизно однаковий час біля 30 хв. Велосипедом ця відстань долається за 15 хв. Проте, коли немає багато роботи і гарна погода та настрій, я частенько прокладаю маршрут щоб намотати більше кілометрів.

Велосипедом можна їздити більшість днів у році комфортно. Для решти днів можна купити спеціальний одяг для велосипедистів і продовжувати їздити. Зі свого досвіду, можу сказати, що відстані 10 км в одну сторону є прийнятними і нормальними, все що вище, я вважаю, що то вже треба бути затятим велосипедистом.

Приємним є те, що у Львові постійно будують нові велодоріжки, по яким їздити набагато краще ніж по дорогам із автівками, де небезпека та чадні гази в лице. Дуже надіюсь що цей процес не припиниться і Львів надалі розвиватиме велоінфраструктуру. Адже велосипедистів стає більше і більше. Зараз під час карантину всплеск такий огого.

Коли їдеш велосипедом, то бісять люди, які ходять велодоріжками. Незручно його зберігати багатьом. Я спочатку носив велосипед на балкон і це дійсно незручно, особливо коли колеса брудні. Але потім вирішив питання придбанням кладовки на сходовій клітці і тепер норм. Було б непогано, якби забудовники думали наперед про якісь приміщення для зберігання велосипедів внизу, щоб люди не таскали їх ногами чи ліфтами на поверхи. Напевно, для багатьох, саме ця незручність стала на шляху пересадки на велосипед.

Я вважаю, що половина мешканців Львова легенько може пересісти на велосипеди і пропаде відразу цей транспортний колапс на дорогах, стане менша загазованість і місто стане набагато краще. Люди стануть менше запізнюватися, стануть менш товстими і більш здоровими як фізично так і морально. Багатьом заважає пересісти на велосипеди банальна лінь, для декого комплекси, а дехто взагалі пливе по течії і міняти нічого не збирається. Є такий прошарок, який страдатиме і нічого не робитиме для зміни. Комплекси – це мол, що такий бідний, що не можеш авто купити. Мені одна дамочка недавно сказала “а ну та, велосипедом ж дешевше і так показово поспівчувала”. В нас люди стараються довести всім які вони круті і доказом має бути дороге авто, нехай і в кредит. В мене теж не дешеве авто і не старе, але велосипедом зручніше, швидше – такі реалії зараз. І ще, не розумію коли людям вішають ярлики. Типу, ти велосипедист, чи автомобіліст, чи ще щось там. Я ж, по ситуації, і на авто і на велосипеді і ногами і таксі і дуже рідко на ГТ.

Ще хочу окремо написати про вартість велосипеда. В мене велосипед за менше ніж 100 дол. Колись років 10 назад він може був біля 1000 дол, але тепер за соточку на кожному ринку такий можна купити б/у-шним. Купляти дорогого велосипеда не став щоб не трястися потім за нього що вкрадуть. Адже крадіжки велосипедів – нерідке явище. Я свого лишаю без страху, готовий з ним розпрощатися безболісно. Він не об’єкт захоплення і гордості. Я навіть ланцюг на ньому не змащую і не роблю ніякого ТО. Таке відношення до велосипеда запозичив від мешканців Амстердама. Коли були там, то нам екскурсовод розказував, що подивіться на ці велосипеди, вони практично всі із самих дешевших, просто виконують свою функцію і коли їх крадуть, то нічого страшного. Велосипед просто має виконувати свою функцію і різниця між 100 і 1000 долларовими велосипедами насправді невелика, якщо користуватися ним як транспортом по місту. Іноді буває, що з’являється ідея взяти щось краще, але потім контрзапитання: а навіщо? – щоб потім переживати чи не вкрадуть його? Ні, дякую, не потрібно.
Мало того, що втратити дешевий велосипед не так болісно, так його ще й злочинці не хочуть красти, вони більш на дорогі дивляться.

Пересівши  на велосипед, із часом появляється бажання ще більше на ньому їздити. Я інколи на вихідні сідаю і їду десь далі за місто. Якісь нові місця, куди машиною не їздив. Для велосипеда немає закритих доріг чи односторонніх рухів. Немає затор і центр стає не ворожим. Навіть пива можна випити. Зараз багато магазинів мають стійки для того щоб припнути велосипед, а якщо не мають, то це не проблема прикувати його до паркану чи знака чи ще чогось. Рюкзак на плечах дозволяє ввечері після роботи заїхати і купити продуктів.

Бажаю вам забути про громадський транспорт як забув про нього я вже 5 років тому. Подивитися в сторону велосипеда. Можливо спробувати його позичити чи взяти в оренду щоб потестити чи підходить він вам. Я вважаю що пересідання великої кількості мешканців міста на велосипеди це неминучий процес, адже інфраструктура для автомобілів вже вичерпала себе і далі кількість автівок не може збільшуватися на вулицях, а громадський транспорт це скотські умови, антисанітарія і приниження з деградацією. Є ще акумуляторні самокати, моноколеса, електровелосипеди, мопеди. Все це тільки ростиме.

Мій велосипед

Залиште коментар